| Акт | Державні заходи |
| Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції створення системи державної підтримки експорту України» від 1.08.2013 р. № 586-р | Концепція у чинній редакції передбачає такі способи державної підтримки експорту:
|
| Указ Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020» від 12 січня 2015 року № 5/2015 | Серед першочергових пріоритетів реалізації Стратегії передбачається «Програма розвитку українського експорту». На сьогодні ця програма лише декларується. |
| Розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» у 2015 році» від 4 березня 2015 р. № 213-р | Передбачається у поточній діяльності уряду внесення змін до Концепції створення системи державної підтримки експорту України, а також:
|
| Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.1991 № 2673-ХІІ | Передбачена можливість створювати експортні спеціальні економічні зони для пожвавлення діяльності підприємств, але без уточнення специфіки преференцій для такого виду зон. Крім того, після внесення змін до державного бюджету у 2005 році більшість пільг для СЕЗ лише декларуються. |
| Митний кодекс України | Сприяє експорту звільнення від оподаткування товарів у режимі безмитної торгівлі (гл. 22) та митному режимі переробки за межами митної території (гл. 24) за умов дотримання необхідних процедур. |
| Податковий кодекс України | Передбачено декілька податкових спрощень для підприємців-експортерів. Зокрема, у ст. 195 ПК передбачає нульову ставку ПДВ для вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони. У ПК виділено окремі групи товарів, для стимулювання експорту яких надається широке коло пільг. Зокрема, сільськогосподарські товари (оподаткування ПДВ за нульовою ставкою і виробник с/г продукції має право на бюджетне відшкодування ПДВ, п. 209.4, 209.14), підакцизні товари (експорт не підлягає оподаткуванню акцизним податком, п. 213.2 ПК) та продукція, що експортується відповідно до угоди про розподіл продукції (із обов’язкових платежів справляється тільки ПДВ за нульовою ставкою, п. 337.2 ПК). |
| Закон України «Про торгово-промислові палати» від від 02.12.1997 № 671/97-ВР | По суті, на ТПП лежить основна інформаційна та організаційна підтримка підприємців-експортерів у підборі країни попиту вітчизняних товарів, відповідних контрагентів, підписанні зовнішньоекономічних контрактів тощо. Відповідно до ст. 3 завданнями торгово-промислових палат є: сприяння розвиткові зовнішньоекономічних зв’язків, експорту українських товарів і послуг, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва; представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами; організація взаємодії між суб’єктами підприємницької діяльності, координація їх взаємовідносин з державою в особі її органів; участь в організації в Україні та за кордоном професійного навчання і стажування фахівців – громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробленні та реалізації державних і міждержавних програм у цій галузі; надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців; сприяння в організації інфраструктури інформаційного обслуговування підприємництва; надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям. |
Крім того, є низка нормативно-правових актів, які хоча й регламентують спрощену процедуру експорту окремих груп товарів, проте містять норми, які, водночас, перешкоджають подальшому розвитку експорту в Україні або гальмують експортні процеси:
| Акт | Державні заходи |
| Митний кодекс України | Вивізне мито передбачається за загальним правилом на основну частину товарів, крім тих товарів, виключення щодо оподаткування яких прямо встановлено законодавством України. |
| Закон України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» від 07.05.1991 № 180/96-ВР | Експортне мито: розмір ставки 10% митної вартості товарів на свійські види живої великої рогатої худоби і 20% митної вартості товарів на шкури необроблені. |
| Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» від13.12.2006 № 441-V | Експортне мито у розмірі 15 % митної вартості товарів |
| Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» від 10.09.1999 № 1033-XIV | Експортне мито у розмірі 10 % митної вартості товарів |
| Закон України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» від 24.10.2002 № 216-IV | Експортне мито у розмірі 10 % митної вартості товарів |
| Пост. КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2015 рік» від 14.01.2015 р. № 1 | Щороку видається така постанова для уточнення квот товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню Обсяги квот у 2011 р.: на срібло – 1 тонна; на золото – 80 кг; на відходи або брухт дорогоцінних металів – 500 кг. Обсяги квот у 2012 р.: на срібло – 1 тонна; на золото – 80 кг; на відходи або брухт дорогоцінних металів – 500 кг Обсяги квот у 2012 – 2013 рр.: на шлак, зола та залишки (відходи), що містять переважно цинк, крім гартцинку – 2750 тонн; на шлак, зола та залишки (відходи), що містять переважно мідь – 7200 тонн. Обсяги квот у 2014 – 2015 рр.: на шлак, зола та залишки (відходи), що містять переважно цинк, крім гартцинку – 2700 тонн; на шлак, зола та залишки (відходи), що містять переважно мідь – 6400 тонн. Отже, з 2013 року експорт дорогоцінних кольорових металів заборонено та введено квоти на шлак і золу, обсяг яких поступово зменшується. |
Таким чином, при надмірній зарегульованості відносин, пов’язаних з експортом товарів, державних заходів, які сприяють розвитку експорту в Україні, замало. Щоправда, підзаконні акти (Концепція, Стратегія та План заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку “Україна-2020” у 2015 році) передбачають низку системних способів державної підтримки. Ці акти є основою для подальшої професійної розробки нормативно-правової бази, яка стане поштовхом для розвитку експортної діяльності в Україні.