Тривалий час існує так званий мораторій щодо відчуження земель сільськогосподарського призначення. Однак насправді земельне законодавство України містить норми не відносно якогось «мораторію», а регламентує заборону на вчинення певних правочинів щодо відчуження земельних ділянок.
Так, п. 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-III встановлено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається:
Купівля-продаж або іншим способом відчуження названих земельних ділянок та земельних часток (паїв) запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, в порядку, визначеному цим законом. При цьому в Земельному кодексі України безпосередньо закріплено, що угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження таких об’єктів на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Заборона на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення була закріплена у Земельному кодексі України з моменту його прийняття у 2001 році. Так, у першій редакції п. 15 його розділу Х «Перехідні положення» вона була сформульована наступним чином: встановити, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України – власники земельних часток (паїв) не вправі до 1 січня 2005 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім міни, передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб. Надалі, після 1 січня 2005 року норма щодо заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення постійно змінювалася (у бік поширення заборони на більше коло земель сільськогосподарського призначення різного цільового використання), а строк її дії з року в рік продовжувався.
Сама по собі заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення була запроваджена до законодавства України зважаючи на необхідність захисту земельних прав селян, інших громадян України, що отримали у приватну власність такі земельні ділянки внаслідок проведення аграрної реформи через механізм паювання земель, набуття права на земельну частку (пай) та подальшого виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Ураховуючи значну кількість таких осіб (біля 7 млн) та низький рівень їх правових знань, розглядувана заборона мала б гарантувати стале користування ними такими земельними ділянками протягом певного проміжку часу. У той же час, існуюча заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення позбавляє сільськогосподарських товаровиробників можливості залучати грошові кошти під заставу таких земельних ділянок, а також отримувати власником земельної ділянки грошових коштів від її відчуження у разі відсутності потреби у користуванні такою землею. Існування такої заборони також не відповідає засадам функціонування ринкових земельних відносин, у тому числі в держава-членах ЄС.
Більше того, оскільки правова норма щодо розглядуваної заборони поміщена до розділу «Перехідні положення» Земельного кодексу України, то вона має уточнювати зміст приписів цього нормативно-правового акту, включених до його основного змісту, та мати тимчасовий характер. Звідси очікувалося, що за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, з 1 січня 2016 року буде дозволено вчинення правочинів щодо відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Як повідомляється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, на виїзному засіданні Уряду в м. Полтава 23 вересня 2015 р. Прем’єр-міністр України А. Яценюк підкреслив, що із чинною законодавчою базою зняття мораторію на продаж землі з 1 січня 2016 року означає, «що запрацює не ринок землі, а базар». Зважаючи на це ним було надано завдання напрацювати пакет законів, «щоби вже з 2016 року ми зробили реальні кроки по наведенню порядку на ринку землі». При цьому голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру М. Мартинюк оцінив можливість скасування заборони щодо відчуження земель сільськогосподарського призначення не раніше 2018-2019 років, а перед цим, на його думку, слід провести економічний експеримент з продажу таких земель через аукціони. Зрозуміло, що продовжити дію (або ж змінити умови скасування) заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення може лише Верховна Рада України шляхом внесення змін до згадуваних раніше положень Земельного кодексу України.
Очевидно, що за наявного стану земельного законодавства України відміняти заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення навряд чи можна. Адже у законодавстві фактично відсутні механізми захисту прав майбутніх продавців таких земельних ділянок, не визначено форми участі держави на ринку таких земель. Наслідком цього може бути придбання сільськогосподарських земель особами, що не володіють знаннями та навичками щодо їх використання за цільовим призначення для здійснення аграрної діяльності, вилучення таких земель з сільськогосподарського обігу. Відповідні правові механізми запобігання таким негативним наслідкам якраз і мають бути закріплені у майбутньому законі України про обіг земель сільськогосподарського призначення, проект якого має пройти широке громадське обговорення.
В.Ю. Уркевич,
провідний науковий співробітник НДІПЗІР,
доктор юридичних наук, професор